Пропонуємо до вашої уваги статтю британця Росса МакГіла, старшого вчителя, який працює у школі в Північному Лондоні. Він відповідальний за покращення якості викладання і навчання у своїй школі. Також Росс організовує онлайн-курси з підвищення кваліфікації вчителя на національному рівні. Він є автором одного з найпопулярніших блогів для вчителів у Британії Te@cher Toolkit.
Росс є призером багатьох нагород, зокрема у 2015 році увійшов до топ-500 найбільш впливових британців. Його часто запрошують виступати на національних конференціях щодо розвитку освіти, він постійно дає коментарі у різноманітні газети стосовно освітньої політики.
Ідея цієї статті взята ще з старого документу, який вже покрився цифровим пилом на моєму комп’ютері. Причиною опублікувати її стала дискусія про безпеку в інтернеті та політику у школах щодо поведінки онлайн. Врешті-решт, вирішили, що мати таку політику добре, але лише в тому випадку, коли: а) вчителі та учні про неї знають і б) щоденно справді використовують її на практиці.
І хоча початковому документу вже кілька років, вражає те, наскільки актуальним він залишається й зараз. Як-не-як, у нас вже є стільки можливостей використовувати соціальні мережі в класі і поза ним, але ми все ще не можемо забезпечити собі 100% захист.
Високі стандарти поведінки
Кожна школа повинна потурбуватися про політику електронної безпеки і впровадити її зокрема й для вчителів. В певних випадках це може стати «яблуком розбрату» , але я завжди посилаюсь на «Стандарти роботи для вчителів» (використовуються в Англії з 2012 року – прим. перекл.) , в яких вказано:
Вчитель повинен демонструвати високі стандарти особистої і професійної поведінки. Як на мене, це стосується не лише поведінки в реальному житті, але й в соціальних мережах.
В наступних пунктах визначено основні стандарти поведінки вчителя у професійній сфері: вчителі повинні підтримувати суспільну довіру до професії і демонструвати високі стандарти етики і поведінки всередині і за межами школи:
- ставлячись до учнів з гідністю, будуючи стосунки на взаємоповазі і постійно зберігаючи належну дистанцію, яка відповідатиме професійній позиції вчителя
- дбаючи про добробут учнів, відповідно до положень законодавства
- проявляючи терплячість і повагу до прав інших осіб
- не підриваючи фундаментальні британських цінності, включаючи демократію, верховенство закону, свободу особистості і взаємоповагу, і толерантне ставлення до усіх, незалежно від їхніх поглядів та переконань
- переконуючись, що особисті погляди жодним чином не впливають на учнів чи не змушують їх порушувати закон. («Стандарти роботи для вчителів», 2012).
10 порад для вашої онлайн-сторінки:
Ці поради корисні для вчителів, які мають свій блог чи зареєстровані у Twitter, Facebook або будь-якій іншій соціальній мережі.
- Захистіть свої приватні сторінки.
- Стежте, щоб загальнодоступна сторінка виглядала професійно.
- Загальнодоступний чи приватний? Перед тим, як щось опублікувати, запитайте себе «Як би я на це відреагував, якби був татом чи мамою одного з учнів?»
- Покажіть своїм учням приклад того, як потрібно поводитися онлайн.
- Чітко вказуйте інформацію про себе та свої цілі. Якщо ви хочете ділитися ідеями, матеріалами та інтересами з іншими вчителями, то вкажіть в себе на сторінці: «Я працюю в початковій школі… і тд.».
- Ніхто не забороняє вам викладати свої фото, але обирайте їх з розумом.
- Захистіть свої паролі (не дозволяйте учням користуватися свої комп’ютером чи мобільними пристроями).
- Стежте за своїми «підписниками» та «друзями». Регулярно переглядайте їхні сторінки, адже навіть якщо на вашій сторінці немає нічого такого, на їхніх могло появитись.
- Зробіть свої профайли «приватними», щоб їх змогли переглядати лише ваші «друзі» або ті, кому ви надаєте доступ. Таке обмеження стоїть в мене на Instagram, що дозволяє мені особисто схвалювати усіх «підписників».
- Попросіть друзів та родичів не позначати вас на тому, що може скомпрометувати вас як професіонала. Таке траплялось вже і зі мною, і з моїми колегами.
Для таких «старих», як я, соціальні мережі – унікальне явище, адже перший телефон в мене з’явився аж в 25 років. Для молодших вчителів, які швидше за все почали користуватися мобільним років в 10, соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя. Сьогодні майже всі мають сторінку онлайн, але ж ми – вчителі, тому повинні подавати приклад тієї поведінки, які очікуємо від своїх учнів в класі та на шкільному майданчику, навіть коли затишно сидимо вдома перед комп’ютером.
За день до публікації цієї статті, я отримав ось такий коментар до матеріалу, який поширив кілька місяців тому. Соціальні мережі мають неймовірну силу: вам потрібно чимало років, аби вибудувати професійно репутацію, але достатньо кілька секунд, щоб її зруйнувати.
[su_divider style=”double” divider_color=”#b75408″ margin=”20″]
Росс МакГіл є старшим вчителем у школі в Північному Лондоні. Він відповідальний за покращення якості викладання і навчання у своїй школі. Також Росс організовує онлайн-курси з підвищення кваліфікації вчителя на національному рівні. Він є автором одного з найпопулярніших блогів для вчителів у Британії Te@cher Toolkit. Росс є призером багатьох нагород, зокрема у 2015 році увійшов до топ-500 найбільш впливових британців. Його часто запрошують виступати на національних конференціях щодо розвитку освіти, він постійно дає коментарі у різноманітні газети стосовно освітньої політики.
Перекладач статті: Оксана Кутна
