Кожна історична епоха, залежно від домінування в ній базових якостей і поглядів людства, закономірно вносить свої корективи щодо просторової комунікації. Останнім часом модернізація так охопила суспільство, що кожен із нас й не помітив, як почав звертати увагу на обмеженість у живому спілкуванні, бо індустріальний світ, мабуть, розвивається набагато швидше, аніж людина може змінити у собі моральні чесноти, правила, які унормовували б комунікаційні потреби кожної особистості зокрема.
Спілкування в мережах Інтернету так заполонили нас, що іноді зіштовхуємося з думкою про те, що ми ще не збагнули рівня культури ведення діалогів, а тим більше полілогів на відстані. Але якщо людство спромоглося створити соціальні мережі, то, мабуть, таки необхідно навчитися скеровувати їх у потрібному руслі, тому, яке б сприяло його ж подальшому розвиткові. І якщо сучасник надає перевагу віртуальному спілкуванню, то чому б не прислухатися до його потреб і не створити коло однодумців щодо фахового зросту.
Отож метою організації віртуального методичного супроводу є забезпечення рівного й вільного доступу педагогів і учнівської молоді до неперервної освіти впродовж усього життя, мобілізації площини для спілкування у просторі всіх, хто має у цьому потребу.
Основні завдання, які можна вирішити за допомогою Інтернет-ресурсів, перш за все спроектовані на забезпечення оптимальних умов для фахового, загальнокультурного, морального, естетичного розвитку й самовдосконалення особистості; залучення до масових проектів, досліджень, дискусій; виявлення інтелектаульної активності й самостійності щодо дослідницько-пошукової діяльності; формування здатностей до свідомого вибору напрямку щодо професійної самовизначеності й самореалізації в подальшому житті.
Досконало продумана цілісність і повнота взаємодії всіх сутнісних компонентів щодо вирішення завдань сприяє вдосконаленню самого необмеженого «сіткового» спілкування, а також активізує внутрішні потенційні можливості кожного учасника віртуального простору в колективній діяльності й зокрема. При цьому координатору мережевої системи слід оптимально поєднати прийоми й засоби, застосовувати тільки ті методи, які даватимуть найкращі результати.
Однак у такому вирі різнопланової інформації варто навчитися методистові правильно здійснювати підбір потрібної інформації, адаптованої до специфіки умов праці, оптимальної й затребуваної на той час, такої, що містить інноваційність, але й не заперечує традиційність, щоб процес навчання був безперервним, цілісним й психологічно сприятливим.
Використання Інтерент-ресурсів може здійснюватися для кількох основних потреб:
– власне самовдосконалення професійної майстерності працівника методичної служби;
– забезпечення науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу (вчасне інформування, консультування, спілкування);
– популяризацію та впровадження інноваційних педагогічних методик;
– стимулювання зростання компетентності педагогів.
Важливим є фактор достовірності інформації, тому варто надавати перевагу офіційним джерелам. На сайті методичної установи потрібно облаштувати банери, які забезпечували б легкий перехід на віртуальні інформатори інших установ.
Автори та упорядники:
У.Т.Дребот, директор ММЦ
Г.Я.Кохан, методист ММЦ
М.В.Кусень, методист ММЦ
Методичний порадник “Креативний підхід до формування моделі розвитку професійності педагога”
